Ці дикорослі квіти отримали свою назву на честь Вільяма Кларка — учасника легендарної експедиції (перша в історії експедиція, що вийшла сушею до Тихого океану Льюїса й Вільяма). Він уперше зібрав зразки кларкії на тихоокеанському узбережжі Північної Америки. Справжню популярність рослина здобула після 1823 року, коли насіння повторно поширили європейські ботаніки.
Квіти нагадують мальву і можуть бути махрові або напівмахрові, з пелюстками, схожими на креп, кольори — рожеві, білі, бузкові, малинові. Їх використовують на клумбах, міксбордерах, контейнерах, на зріз, та в лугових композиціях.
Посів та вирощування:
У теплих регіонах насіння висівають восени, не заглиблюючи, в добре освітленому місці, оскільки їй необхідне світло для проростання. При щільному посіві слід прорідити сходи, залишивши 10–15 см між рослинами.
Якщо сієте в кімнатних умовах, обирайте торф’яні горщики, щоб не травмувати коріння при пересадці. Оптимальний час — за 4–6 тижнів до останніх весняних заморозків.
Після появи сходів тримайте їх у прохолодному світлому місці.
Догляд за кларкією:
Вибирайте ділянки з повним сонцем алк витримує легке притінення.
Ґрунт має бути добре дренованим, легким, навіть бідним — на надто поживних ґрунтах цвітіння знижується.
Поливають помірно, лише до вкорінення, далі рослина стійка до посухи.
Якщо кущики занадто розлогі, молоді рослини можна підперти опорами.
